перегін

-го́ну, ч.

1) Дія за знач. переганяти, перегнати 2), 5).

2) Швидкий біг.

3) Відстань, яку хто-, що-небудь проходить, проїздить і т. ін., частина шляху між двома зупинками, станціями тощо. || Частина залізничної лінії, обмежена суміжними станціями, роз'їздами, обгінними пунктами або колійними постами. || розм. Невеличка залізнична станція.

4) Частина мосту, а також вільний простір під мостом, від однієї опори до іншої.

5) Продукт перегонки.